Василь Олександрович Осьмак (20 квітня 1870, Гоголів, Остерський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — 7 січня 1942, Київ, УРСР, СРСР) — український вчений і архітектор, професор КПІ і КІБІ (КНУБА), багато проектів якого втілено в Києві, зокрема стадіон Динамо і набережна Дніпра, троюрідний брат Григорія Чупринки, один із засновників Київського будівельного інституту.
Народився у містечку Гоголів Остерського повіту Чернігівської губернії (нині Броварський район Київської області), нащадок старих родів козаків-українців, християн-степовиків Подніпров'я і русинів Київщини (України (Русі) Київської), виходець з старого козацького роду Осьмаків, його дід, козак Мойсей Осьмак був головою Гоголева. Належав до гілки Осьмаків, представники якої потрапили до дворянського стану містечка Гоголева. Закінчив (1888) Другу Київську гімназію. Навчався в університеті Святого Володимира (1888—1890) та Петербурзькому університеті (1890—1895). У 1900—1912 роках працював викладачем (також працював у технічній конторі), з 1917 року — професор Київського політехнічного інституту.
Похований на Солом'янському кладовищі.
Проєкти Осьмака в Києві
Приміщення державної бібліотеки на вулиці Володимирській — нині філія Національної бібліотеки ім. В. І. Вернадського (1914—1930).
Бібліотека Київського університету (1932).
Будинки Вищих жіночих курсів та Технічного товариства (1911-14; вул. О. Гончара, 55 та 55 б).
Комплекс споруд Клінічого містечка (Хірурігічна клініка) (1912-14; вул. М. Амосова, 7) тощо.
