Василь Стус (1938–1985) — український поет, дисидент, політв'язень і Герой України, який у 1965 році взяв участь у протесті проти арештів інтелігенції. Народився на Вінниччині, але дитинство провів на Донбасі. Після закінчення Донецького педінституту працював учителем, а згодом вступив до аспірантури в Києві, де став активним учасником Клубу творчої молоді. Його поетичні збірки зазнавали заборон з боку радянської влади, а його самого неодноразово ув'язнювали за правозахисну діяльність.
Народження: 6 січня 1938 року на Вінниччині, але згодом родина переїхала на Донбас.
Освіта: Закінчив школу зі срібною медаллю, а потім — Донецький педагогічний інститут із відзнакою. Працював учителем української мови та літератури в сільській школі на Кіровоградщині, а згодом у Горлівці. У 1963 році вступив до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка в Києві.
Армія: Служив в армії на Уралі.
Творчість: Перші вірші з'явилися у 1959 році в "Літературній газеті". Його перша збірка "Круговерть" була заборонена до друку в СРСР, а перша книга "Зимові дерева" вийшла в Брюсселі.
Заборона: Після протесту на батьківщині його твори не публікували, а сам він не міг знайти роботу за фахом.
Арешти: Неодноразово заарештовували, засуджували та відправляли до таборів суворого режиму.
Голодування: У 1985 році оголосив голодування на знак протесту проти умов утримання.
Смерть: Помер у ніч із 3 на 4 вересня 1985 року в пермському таборі.
